Книга «Чернігів у війні – 2022: голоси очевидців» є результатом роботи команди науковців-волонтерів із різних наукових інституцій України над усноісторичним проєктом «Гуманітарні аспекти російсько-української війни: історико-культурні візії та сучасні стратегії виживання». Ініціаторкою проведення експедиційних досліджень на щойно деокупованих територіях Чернігівщини стала заступниця начальника управління культури та туризму Чернігівської міської ради, кандидатка історичних наук Катерина Литвин. Населений пункт, до якого разом із сином на початку повномасштабного вторгнення Катерина виїхала з Чернігова, сподіваючись врятуватися від ворожих обстрілів, потрапив у 36-тиденну окупацію.
Метою експедиційних досліджень, окрім фіксації воєнних злочинів Росії на території України, став також збір усних історій про особливості воєнного повсякдення, організацію побуту, харчування, гігієни, облаштування місць укриття, стратегії виживання в умовах окупації, облоги та активних бойових дій, умови життя в евакуації, волонтерський рух, воєнний фольклор тощо. На момент виїзду у них було сформовано чотири питальники за тематичними напрямами: бойові дії та облога, окупація, евакуація і волонтерство.
Готуючись до проведення польового дослідження, учасники проєкту були свідомі відповідальності, яку вони брали на себе. Передусім ідеться про стан психоемоційного шоку і травми, у якому могли перебувати потенційні інформанти. Тому ключовим етапом підготовки до роботи «в полі» став консультаційний супровід проєкту психологом із багаторічним досвідом роботи з травмою та посттравмою. До того ж, вони розуміли, що етичні та юридичні питання в умовах війни набувають абсолютно нового звучання. Здійснювати довготривалі виїзди в «поле» на той час було нереально, тим більше, враховуючи волонтерський статус проєкту. Учасники й учасниці експедиції також постійно змінювалися. По троє-четверо осіб регулярно їхало з Києва, така ж кількість приєднувалася до них у Чернігові.
Сьогодні до складу дослідницької команди входить дев'ять осіб. Оскільки учасники проєкту залучені до різних наукових інституцій України, виникла потреба в інституалізації командних напрацювань. Відтак у 2023 р. було створено Чернігівський науково-дослідний центр антропології війни, який продовжує виконувати завдання як щодо документування свідчень подій на Чернігівщині, так і щодо вивчення інших гуманітарних, соціокультурних та усноісторичних аспектів російсько-української війни. Наразі вони побували у 25-ти деокупованих населених пунктах Чернігівської області, а також трьох мікрорайонах Чернігова, які найбільше постраждали під час облоги і масованих обстрілів міста навесні 2022 р.; записали свідчення від 218-ти респондентів (212 годин цифрової інформації); накопичили в архіві проєкту 1560 світлин, три рукописні щоденники та один відеощоденник періоду окупації.
